- погнутий
- —————————————————————————————по́гну́тийдієприкметник—————————————————————————————погну́тийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
погнутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до погнути. || погну/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який погнувся, зігнувся під дією чого небудь … Український тлумачний словник
погнутість — тості, ж. Стан за знач. погнутий 2) … Український тлумачний словник